Страшно коли темрява приходить

Вже пізня година, я досі не сплю,

лиш звірі в мені шкребуть пустоту.

І тихо-спокійно, але щось не так,

у голову лізе проклятий мій страх.

 

Переляк жорстокий,

за серце бере,

залазить у голову,

і нерви він рве.

 

Веде він думки Що, навіщо і Як,

чому саме він і чому це не я?

Пронизує душу, ламає і б'є,

реальність потворить, дурманить мене,

 

I так кожну ніч,

порожнеча лякає.

Тепер це мій шлях,

звороту немає.