ГЛАВА 9 «ПРОКЛЯТТЯ В РЯДКАХ»

Ранок увірвався в кімнату занадто несподівано. Того вечора Костя швидко зміг заснути — втома, через вчорашню суперечку та емоції після неї, дала свої плоди. У кімнаті ще досі висіло тяжке повітря, яке нагадувало конфлікт, який стався, можливо, через самого Костика. Хлопчик намагався не думати навіть про це, бо розумів, що таким чином зробить гірше лише для себе. Зараз найкращий спосіб, щоб повернути все на свої місця — залишатися в стані спокою та очікувати, коли мама буде вже не такою розлюченою, як вчора. Поки що він знав лише одне — річ зникла не просто так. Такого бути не може, бо це сталося саме після тих погроз про наслідки. Це занадто сильне співпадіння, як на його думку. Та повернути час назад, на превеликий жаль, ніяк не можливо. Костя розумів, що цієї суперечки не було би, якщо він не розказав би подробиці про аварію своїм друзям, а найбільше про Силует. 

        Кімната сьогодні відчувалася зовсім не так, як вчора ввечері. Було якось занадто тихо, а водночас занадто затишно. Але це все тиснуло на вуха гірше ніж будь-що інше. Щойно на подвір'ї розпочався сильний дощ і здавалося, що він якось пов'язаний з емоціями матері та сина. Бо саме тоді, коли в них виникла суперечка — починається дощ. Чи, можливо, це просто самонавіювання, яке почалося через пережиті емоції? Костя, на жаль, не міг дати точне визначення цьому. З-за дверей було чутно кроки матері по сходинках, ніби вона щось шукає. За вікном було чутно, як дощ крапає ніби в такт серцебиттю хлопчика: крап-крап, крап-крап-крап, крап.

        Кілька мить він сидів на краю свого ліжка, а потім почув мамин голос. Він не був такий лагідний, як завжди. У ньому були нитки льоду, якого хлопчик ніколи не чув у її голосі.

— Костянтин, сніданок готовий, — повна форма імені завжди означає щось страшне: або щось станеться, або щось вже сталося. У цьому випадку тут варіант другий, але хтозна — може й перший.

— Іду, — гукнув Костя не надто голосно, але так щоб почула з першого поверху навіть через зачинені двері. 

***

    Поснідавши смачною їжею, Костя знову повернувся до своєї "тюремної камери", як він вважав. Через вчорашню суперечку мати з ним навіть не розмовляла, лише нагадала, що він під домашнім арештом і позбавлений гаджетів — абсолютно всіх. Хлопчик не знав чим йому тепер займатися, адже цілими днями він лише грав у свої відеоігри. Та його погляд відразу впав на стару книжкову шафу, де було багато книг, але жодна з них не була прочитана саме Костиком. Діватися було нікуди, тому він піднявся з підлоги і направився до книжок, щоб вибрати щось якомога цікавіше. Очі бігали по кожній поличці, але врешті-решт він вибрав якусь історію про невідому людину — мабуть, це був трилер або детектив. На обкладинці була чорна фігура — тепер ж сама, яку бачив він вже кільканадцять разів. Тому ця книга захопила його навіть без прочитання. Костя знав, що її варто прочитати, бо тут може бути розгадка всієї цієї паранормальщини. Але чи знайде він справді тут те, що йому так потрібно?

        Прочитавши розділів так 10, хлопчик знайшов лише деяку інформацію, але він не знав чи важлива вона. Та перегорнувши сторінку на інший розділ відразу з'явилися написи: „Опис силуету” та „Що трапляється, якщо побачити його” — це був шанс зрозуміти чому все так коїться і Костя просто не міг втратити його тому навіть через силу почав читати останній на сьогодні розділ.

«Якщо ви колись в своєму житті бачили чорну фігуру то готуйтеся до наслідків. Вона спричиняє багатьом людям великої шкоди, не матеріальної, а моральної. Вона може знищити ваше життя одним замахом руки. Ось як цей "гість" виглядає: а що тут описувати? Він виглядає як людина, але повністю чорна і без очей. Деякі свідки кажуть, що інколи бачили, як із нього витікає щось схоже на брудну воду, але вона занадто чорна для звичного бруду. Воно схоже не нафту! Так, на нафту.»

«Що може трапитися, якщо ви все ж таки побачите його? Він не залишить вас у спокої більше ніколи. Він буде заважати вашому житті. Спочатку все почнеться із посланнями, де написані загрози. Щось подібне до слів: „Не кажи нікому, бо я знищу твоє життя” , але якщо ви його не послухаєте — він буде діяти далі. І це вам точно не сподобається. Потім він може інсценувати те, що ви щось скоїли: вкрали якусь річ або зробили щось погане — це він робить навмисно, щоб від вас відвернулися найдорожчі для вас люди і ви зрозуміли, що маєте діло не з тим, ким вважали. Далі буде. . .»

      Тепер Костя все зрозумів, але що буде далі? Як дізнатися, що може бути далі і як відмінити це все? Якщо б тільки можна було повернутися на кілька днів назад і все змінити — хлопчик був би найщасливішою людиною на всій землі. І раптом йому в голову потрапила одна думка: „Якщо книга описує всі події та наслідки після зустрічі з непроханим гостем, то на кінці книги має бути відповідь, що станеться в фіналі.” — пальці кості самі собою потягнулися до книги та почали швидко перегортувати сторінки. Те, що він знайшов на останній сторінці потрясло його до глибини душі. „Твоя черга ставати частиною історії. Сьогодні твій останній спокійний день.”