Дівчата, плітки і...дещо гаряче(18+)
- ...і вона мені каже тоді, що він такий черствий став, закритий, почав відсторонюватися... от вона й подумала, що в нього коханка! Уявляєте! І замість того, щоб сісти і все обговорити як нормальні люди - вона завела собі коханця! - Рита бурхливо жестикулювала від переповнюючих її емоцій.
- І вона тобі сама сказала про коханця? - запитала зацікавлено Елізабет.
- Пфф, звісно ні! Вона мене годувала розповідями, де вона була святою овечкою, кульбабкою і сонечком водночас, - засміялася дівчина, - це я дізналася від свого Стефана - вони ж із Шерером друзі навіть зараз після всього що було, він же був їх адвокатом.
Я напружила слух, почувши таке знайоме прізвище. Але, що тут відбувалося я все ще не розуміла, а влізати в розмову не хотіла - боялася змінити її хід.
- Тобто, почекай, - перебила Риту Анжела, - його дружина йому зрадила, бо думала, що він зраджує їй?
- Та ні! Тобто так, тобто таку історію вона мені розказала, щоб викликати співчуття і отримати мою підтримку. Але насправді все було інакше! Розказую з початку, щоб ви розуміли всю суть. Це був десь 2017-й, коли це все почалося. Ми ще з Кариною тоді дружили, але я не дружила з вами(на жаль). Ми проводили час не дешево скажем так: ресторани, салони, шопінг - все, чим себе балують жінки заможніх чоловіків. От тільки їй це швидко набридло. Вона все частіше стала десь зникати, більше не проводячи зі мною час. Я не надавала цьому особливого значення аж поки одного дня вона не зателефонувала до мене в сльозах, сильно на підпитку і попросила зустрітися. Тоді вона розповіла, що її чоловік рік чи більше року ходив якийсь сам не свій, не проявляв почуттів, не ділився з нею нічим, не трахав її і т. д. І вона запідозрила зраду, приходила до нього на роботу, бо думала, що це хтось зі студенток, але нічого подібного так і не вдалося виявити. На її думку вони дуже надійно приховували свій зв'язок. Словом ходила вона, ходила і доходилася, що вирішила помститися зрадою за зраду і переспала з тодішнім директором, - постала шокована тиша і тільки було чутно як Рита п'є ковтками вино, змочуючи пересохле від говоріння горло і продовжує. - Ну, трахалися вони кілька місяців, поки їх так би мовити не спіймали на гарячому... Смішно як... Саме чоловік і спіймав. Коли прийшов до директора у справах, а вона в нього на колінах сидить... Все, як у фільмах... Хоч би двері навчилися зачиняти, їй богу! Після цього вона намагалася з ним поговорити, але Левій звісно не захотів. А Карина напилася і прибігла до мене плакатися. Потім почалося розлучення. Вже від свого чоловіка я дізналася, що хоч Левій їй не зраджував, але планував давно вже розлучитися, бо там були якісь особисті причини... А тут все так гарно співпало, - Рита знову зробила три ковтки. - Ну, потім я з нею припинила спілкуватися зовсім. Останнє, що я чула – плітки, що вона працює у вебкамі чи онліфанщицею щось типу такого. Чесно, дівчата, я не розумію лише одного - як її взяли взагалі за дружину?!
- Таак, погоджуюся, - нарешті подала голос Ліз, - та ще й не хтось, а наш бездушний Шерер! Ліель, ти ж тоді навчалася наче, нічого не помічала? - всі погляди моментально стали прикутими до мене.
- Емм, ну я пригадую його дружину. Пам'ятаю як кілька разів вона приходила до нього на роботу. До коледжу тобто. І пригадую ці чутки, які ширилися на другий рік мого навчання, що начебто дружина філософа була застукана з директором чи щось подібне... На той час директор був інший, такий вусатий, бррр, досі пам'ятаю ті огидні вуса. Якраз про нього і ходило найбільше пліток, буцімто він всіх першокурсниць через ліжко пропускав. Але оскільки я не знала нікого особисто, з ким би щось подібне сталося, тому й подумала, що це все лише веселі фантазії студентів... А виходить, що ні... А більше я нічого особливо не чула...
- Огоооо, - приголомшено видихнула Ліз, - таке пережити і не залишити місце роботи... Він мабуть щодня чув шепотіння за спиною про ці всі події, але продовжував тут працювати. Скільки ж потрібно витримки... Тепер зрозуміло, чому Шерер такий...холодний і беземоційний.
- Та він тоді таким не був, - невідомо чому бовкнула я.
- Справді? А яким він був? - запитала Ліз.
- Веселішим. Більше усміхався, інколи навіть жартував. В нього...наче більше життя було в очах чи що... І я ж по суті ще вчилася рік після їх розлучення і не було цієї... крижаної холодності і безсердечності...
Нашій розмові не судилося мати продовження, тому що зателефонував чоловік Рити і сказав, що приїхав та чекає на неї. На годиннику було вже далеко за північ. Всі почали потихеньку розходитися.
- Дівчата, давайте наступну книгу запропонує Ліель! - закричала від захвату своєї думки Ліз.
- Добре, добре, тільки не кричи, - погодилася Мішель прощаючись з усіма на виході, - додамо тебе в групу і ти напишеш у понеділок, що читатимемо. На добраніч дівчата, це був прекрасний вечір!
- Добраніч, дівчата, - помахала Рита з ганку.
- Дякуємо за гостинність, - додала Анжела теж прощаючись.
Я залишалася ночувати у Ліз, оскільки було вже пізно повертатися до себе.
- Насичений вечір, скажи? - запитала я коли ми завершили наші вечірні процедури та вляглися в ліжко.
- Так, - погодилася дівчина, - ніколи не подумала б, що у Шерера за плечима така драма! Я думала, що він просто мудак із завищеною думкою про себе.
- Ну, знаєш, більшість мудаків приховують якусь історію становлення свого мудацтва... І здебільшого - це таки драматично.
- Весь час забуваю, з ким я розмовляю! - засміялася подруга. - Але одна штука не дає мені спокою. Рита сказала, що Шерер хотів з нею і так розлучитися з особистих причин. Але коханки в нього не було, бо якби була, то після розлучення вона б уже стала явною, а не прихованою. Що ж це тоді за особисті причини?..
- Та годі, Ліз, спи, чи ти хочеш, щоб він тобі наснився?
- Щооо? Нііі, тільки не це, я краще думатиму про Антона, хай мені сниться Антоооон!!!
Як легко було змінити тему.
Чомусь цієї ночі мені наснився один із тих днів, коли ми з групою та викладачами влаштовували весняні прибирання, а після них – святкові посиденьки в лісі під вогнищем, на якому готували смачнючу кашу. Кожна група була окремо і викладачі теж сиділи окремою групкою. Але цей сон був на те і сном, щоб щось в ньому було не так, як в дійсності.
Ось я збираю хмиз для багаття, подалі від шуму говірких друзів, а ось – я вже притиснута до стовбура якогось із дерев і мою шию палко виціловують чиїсь гарячі губи. Я спочатку злякалася, але відчувши аромат шафрану і мускуса заспокоїлася. Я відчула запах уві сні? Та не встигла я про це подумати як мене повернули обличчям до твердої кори і сильно втиснулися немаленьким таким збудженням в сідниці. Такого однозначно не було в моєму минулому! Тут мене знову повернули обличчям до себе і вп′ялися в мої вуста палким поцілунком поки теплі долоні почали досліджувати ті ділянки мого тіла, які не були прикриті одягом. За весь цей час ніхто не сказав ні слова, але чулося наше тяжке дихання і час від часу хрипіння.
Коли пальці Левія почали пестити мене через тканину трусиків я не стрималася стогін – я втратила зв′язок з реальністю і не розуміла чи це дійсність, чи все ще сон. Його руки відчувалися так реально. Вказівний і середній пальці натиснули сильніше і здійснили кілька рухів вгору-вниз. Дихати вдавалося все складніше. Щоб не закричати я прикусила чоловіче плече і в цей момент Левій проник під мереживо трусиків і легенько торкнувся оголеної плоті. Та цього було достатньо, щоб я бурхливо кінчила і прокинулася.
На годиннику була шоста ранку, поруч хропіла повернута до вікна подруга, а я не могла відсапатися від шаленого оргазму, відголоски якого відчувалися і досі.