Партнерський день

Раз на рік уся українська 1С-екосистема — і та, що зараз називається BAS — збирається в одному місці. Місце змінюється: до повномасштабної війни це був Дім кіно або «Парус», у двадцять третьому — приватний event-зал на Подолі, у двадцять п'ятому — павільйон номер сім на ВДНГ. У двадцять шостому — там же, павільйон сім, бо вже звикли.

Я отримав запрошення від Артема, який мав там виступати від свого франчайзі з доповіддю про мобільну розробку. «Якщо хочеш зрозуміти, що таке „типові конфігурації" — приходь. Це найкоротший шлях. За один день побачиш увесь ринок».

У середу о дев'ятій ранку я зайшов у павільйон через металодетектор, отримав на ресепшні бейдж із написом «Преса. Денис», знайшов кав'ярню-зону, узяв чашку і пішов оглядати стенди.

Стендів було близько тридцяти. Великі — у виробників типових: основний BAS-постачальник з логотипом на стіні і двома великими телевізорами; ще двоє виробників галузевих рішень — для аптек і для будівництва; «1С-Україна», що формально вже не існує під цим іменем, але працює як «BAS-Україна», і це той самий офіс. Менші — у франчайзі і у консультантів. Один стенд — у компанії, що робить інтеграцію з ПриватБанком. Один — у виробника торгового обладнання, який тримав на столі сканер штрих-кодів і дешеву POS-стійку.

Зала стиха гула. Люди ходили в светрах і піджаках, обмінювалися візитками. Я пройшов уздовж стендів, узяв брошури, посидів на двох доповідях і дочекався перерви.

Артем знайшов мене біля кав'ярні.

— Слухай, я тобі знайшов потрібну людину. Катерина. Аналітик у нашому франчайзі, веде впровадження BAS уже років десять. Знає всі типові. Зараз закінчить виступ — підійде.

Катерина — невисока жінка років тридцяти восьми, у темно-синьому костюмі і білих кросівках, з відкритим ноутбуком в одній руці і пляшкою води — в іншій. Подивилась на мене з помірною цікавістю.

— Денис? Привіт. Я Катя. Артем казав, що ти пишеш книгу. Маєш питання — став. У мене до півгодини, потім ще одна доповідь.

Ми сіли за столик біля кав'ярні. Поруч — два хлопці з другого ряду стендів обговорювали якусь модифікацію реквізиту у типовій. Я почув фразу «ми тепер чотири роки на сімці їх не оновлюємо, бо переписали все під себе» і записав її окремо.

— Розкажи мені про типові, — попросив я. — Просто, як для людини з вулиці. Що це, які вони бувають.

Катя поставила пляшку, сама собі усміхнулася.

— Це найбільше питання у нашій індустрії, бо «типова» — це не одне поняття. Це ціла екосистема готових бізнес-логік, які постачаються поверх платформи. Платформа — це інструмент. Типова — це готова конфігурація для конкретного типу бізнесу. Ти отримуєш її, ставиш, починаєш користуватися. Конфігурація знає, як вести бухгалтерію, як рахувати зарплату, як вести склад. Тобі залишається тільки заводити свої дані.

— Скільки таких типових в Україні?
— Залежить, як рахувати. Якщо тільки великі промислові — десять-п'ятнадцять. Якщо галузеві — сотні. Якщо ще додати локальні рішення франчайзі — тисячі. Я працюю з п'ятьма найпопулярнішими. Решта — вузька спеціалізація.

— Які п'ять?
— BAS Бухгалтерія. BAS Управління торгівлею. BAS Управління підприємством. BAS ERP. BAS Управління персоналом і Зарплата. Це класична п'ятірка. Вони покривають вісімдесят відсотків ринку.

— Почнемо знизу, — сказала Катя. — BAS Бухгалтерія. Це початок, це фундамент, з нього починає кожен малий бізнес.

— Що в ній?
— Усе, що бухгалтер робить щоденно. План рахунків — український, з податковими і бухгалтерськими рахунками. Документи — реалізація, надходження, касові ордери, банківські виписки, акти, інвойси, рахунки-фактури, податкові накладні. Регістри — бухгалтерські, з кореспонденцією. Звітність — балансовий звіт, звіт про фінрезультати, декларація з ПДВ, єдиний податок, ЄСВ. Інтеграції — банки, M.E.Doc, ПРРО, державні сервіси.

— Скільки об'єктів метаданих?
— У стандартній — близько тисячі двохсот. Я ні разу не зустрічала клієнта, який використовує більше двохсот. Решта — для бухгалтерів інших галузей, для рідкісних режимів оподаткування, для специфічних операцій. Перерозширена платформа. Це й сила, і вантаж.

— Сила в чому?
— Ти отримуєш цю типову — і у тебе вже готова податкова звітність, готова форма ПДВ, готова інтеграція з ПриватБанком. Хто це робить руками — згаяє два роки. Тут — одна інсталяція, два тижні налаштування, три тижні навчання бухгалтера. Цілий бізнес-стек за місяць.

— А вантаж?
— Ти платиш ліцензію за весь цей багатоповерховий будинок, навіть якщо живеш у одній кімнаті. Ти отримуєш оновлення на функції, якими не користуєшся. Ти бачиш у меню сотні пунктів, з яких твоя бухгалтерка знає лише п'ятнадцять. Це нормально для дорослого продукту. Але це не оптимально.

— Тепер BAS Управління торгівлею, — Катя продовжила. — Це найпопулярніша типова в Україні після Бухгалтерії. Чому: тому що Україна — це країна торгівлі. Мала торгівля, опт, роздріб, дистрибуція, інтернет-магазини — це переважна більшість малого і середнього бізнесу. У всіх них одна задача: закупити дешевше, продати дорожче, рахувати залишки, керувати цінами, контролювати продавців.

— Це не Бухгалтерія?
— Ні. Бухгалтерія — це фінансовий облік. УТ — це оперативний облік. Зовсім інша філософія. У Бухгалтерії центр тяжіння — кореспонденція рахунків, дебет-кредит, проводки. У УТ центр тяжіння — товарорух, прайси, замовлення, відвантаження, повернення. Це два світи, які перетинаються, але живуть окремо.

— Як вони перетинаються?
— Через обмін даними. У більшості клієнтів у нас стоїть бухгалтерія окремо, торгівля окремо. Між ними — налаштований обмін: документи продажу автоматично потрапляють у Бухгалтерію, де проводяться у бухгалтерських регістрах. Це класична схема, яку платформа підтримує з коробки.

— А не можна об'єднати?
— Можна. Є BAS Управління підприємством — це КУП, комплексне рішення, у якому і оперативний, і фінансовий облік разом. Або BAS ERP — це ще більший продукт, з виробництвом, бюджетуванням, плануванням. Але клієнти переходять на них неохоче. Вони важчі. У них більше об'єктів. Їх дорожче впроваджувати. Маленький бізнес обирає УТ + Бухгалтерію окремо — простіше і дешевше.

— Коли переходять на КУП або ERP?
— Коли стають великими. Сотні працівників, кілька юридичних осіб у холдингу, виробництво, потреба у консолідованій звітності. КУП — це середнє підприємство. ERP — це велике, з виробництвом і всім дорогим обладнанням. У нас в Україні ERP-впроваджень — кілька сотень. Це окрема ліга.

— А кадри і зарплата?
— BAS Управління персоналом і Заробітна плата, скорочено ЗУП. Це окремий продукт, бо український кадровий облік — це окрема комплексна тема. Українське трудове законодавство — складне: ставка, оклад, відрядна оплата, премії, лікарняні, відпустки, ЄСВ, ПДФО, військовий збір, страхування, виплати при звільненні. Усе це треба вміти рахувати, з усіма перерахунками і утриманнями.

— Чому окремо?
— Бо ЗУП — це окрема онтологія. Я б сказала, найскладніша у всьому BAS. Регістри розрахунку, з періодом, базою, витісненням — це фактично програмування у часі. Ти нараховуєш зарплату за травень — а виявляється, що людина у березні була на лікарняному, і нарахування за травень треба перерахувати з урахуванням бази березня. Платформа має для цього окремий механізм. Тут є люди — спеціалісти з ЗУП, — які тільки цим і займаються двадцять років. Я не з них. Я іноді консультуюся.

— Скільки коштує ЗУП?
— Ліцензія — близько п'ятнадцяти тисяч гривень. ІТС — три тисячі на квартал. Впровадження — десять-двадцять тисяч, якщо невелика компанія. Понад двісті працівників — окрема історія, з налаштуваннями нарахувань і утримань.

— А галузеві?
— О, це океан. Кожен франчайзі, який спеціалізується на якійсь галузі, рано чи пізно робить свою «галузеву надбудову» — пакет розширень або власну конфігурацію поверх типової. У нас на ринку зараз — десятки таких рішень. BAS для аптек — у Soft Industry. BAS для будівництва — кілька конкурентів. BAS для медицини — десь п'ять рішень, від різних інтеграторів. BAS для агробізнесу — для фермерів, з нюансами обліку посівів і урожаю. BAS для готелів — з резервуванням, нічними тарифами, харчуванням. BAS для перевізників — з ТТН, ПДЛ, шляховими листами.

— Хто це робить?
— Місцеві франчайзі або вузькоспеціалізовані компанії. У них немає мільйонів на маркетинг, але є глибока експертиза в одній галузі. Якщо ти будуєш житло — ти не береш BAS Бухгалтерію, ти береш BAS Бухгалтерію + спеціалізовану надбудову від інтегратора, який знає, як вести будівельний бізнес: ПДВ за об'єктами, кошториси, акти виконаних робіт, авансові звіти підрядників. Це специфіка, яку універсальна типова не покриє.

— А скільки коштує?
— Залежить. Дешеві надбудови — три-п'ять тисяч гривень. Великі галузеві — десятки тисяч, плюс впровадження. Це окремий бізнес, який живе паралельно з основним BAS, але дуже від нього залежить. Якщо BAS зникне — усі ці галузеві теж згаснуть.

— Як ти бачиш ці типові з боку впроваджувача? — спитав я. — Чесно, не для брошури.

Катя зробила паузу, перевірила годинник. У неї ще було двадцять хвилин.

— Чесно? Я бачу їх як зрілий, але такий, що переростає себе продукт. Зрілий — бо у нього усе, що треба бухгалтеру або менеджеру за двадцять років продажів. Переростає — бо кожна нова версія додає, нічого не прибираючи. Через десять років типова — це музей бізнес-практик пострадянського простору з шарами усіх епох. Деякі форми звітів виглядають як з нульових. Деякі — як з 2018-го. Деякі — як сучасні. У одному продукті.

— А щодо якості коду?
— Дуже різне. Найкраща, з мого досвіду, — BAS Бухгалтерія: вона стара, перевірена тисячами клієнтів, помилок мало. УТ — нормально, але інколи з регресами після оновлень. КУП і ERP — складніше: великі продукти, у яких помилок об'єктивно більше через масштаб. Деякі клієнти живуть на застарілих версіях, бо нова — ще «з помилками». Це стандартна ситуація для великих корпоративних продуктів. SAP теж не без багів.

— А що з оновленнями?
— Це гра. Кожного місяця — кілька релізів. Великі — раз на квартал. Іноді — щотижня, якщо щось критичне в нормативці змінилося. Я тримаю клієнтів — двічі на місяць ставимо оновлення. Це окремий ритуал: завантажити, протестувати, накотити, перевірити, у разі чого — відкотити. Якщо у клієнта доопрацьована типова — ще плюс злиття конфігурацій, час на врегулювання конфліктів. Це окрема половина моєї роботи — не впровадження, а підтримка оновлень.

— А клієнт сам не може?
— Малий клієнт без свого ІТ — ні. Він не знає, що таке Конфігуратор. Він не знає, як зробити порівняння-об'єднання. Він боїться чіпати «свою базу». Він викликає нас. Великий клієнт зі своїм ІТ — теж зазвичай ні, бо у нього свої програмісти не хочуть займатися рутиною. Це обслуговують франчайзі. Це бізнес-модель усього ринку: продаж ліцензій — це невелика частина грошей. Реальні гроші — у супроводі. Ось чому у мене черга на півроку вперед.

— Як ти бачиш своє майбутнє? Що буде з типовими через п'ять років?
— Не знаю. Багато від політики залежить. Якщо BAS і далі буде підтримуватися — типові ростимуть, як росли. Якщо ні — ринок переходитиме на щось інше, але це повільно. Інерція ринку, як у нас казали раніше, — десять років. Перевести всіх з 1С/BAS на Odoo або ERPNext за рік — неможливо. За три-п'ять років — теоретично, з шаленими інвестиціями. За десять — реально, якщо буде політична воля.

Вона допила воду.

— Я мушу йти. Зараз доповідь про впровадження BAS у виробничих компаніях. Якщо хочеш — приходь послухати, а потім ще одне інтерв'ю.

— Прийду.

Вона зникла за стелажем зі стендами.

Я залишився сидіти за столиком, з купою буклетів у руках. На столі переді мною лежали брошури про BAS Бухгалтерію, BAS УТ, BAS КУП, BAS ERP, дві галузеві, одна про мобільну розробку. На кожній — логотип BAS і внизу дрібним шрифтом: «партнер 1С».

Це і є той самий шлях, яким я ходив усі попередні розділи. Шлях, який починається у грудні 1991-го у Москві, проходить через дев'яності в Україну, через двадцяті — у руки франчайзі, через двадцять шостий — до конференц-залів на ВДНГ. Бренд змінився — з 1С на BAS. Структура не змінилася. Та сама платформа, ті самі типові, ті самі франчайзі, та сама модель оновлень. Тільки слова на брошурах — частково українською.

Це — жива екосистема. Це не дві тисячі програмістів у Москві, які пишуть код для пострадянських бухгалтерів. Це сотні тисяч людей в Україні: розробники, аналітики, бухгалтери, менеджери, директори, які щодня живуть у цьому світі. Він не зникне за указом. Він не зникне за чиєюсь моральною позицією. Він зникне, тільки якщо буде замінений на щось еквівалентне — а еквівалентного поки не існує.

У наступному розділі я повернуся до окремої історії — до того механізму, який платформа додала з версії 8.3, щоб полегшити життя розробникам у багатошарових базах. До механізму, який змінив культуру роботи з типовими. До «Розширень». Це наступний розділ. Розділ одинадцятий.