4

 

Новий знайомий так несподівано з’явився за їхнім столиком і з ним було так весело та цікаво, що Мії здавалося, вона знає його вже давно. Годинник уже пробив північ. Новий рік поступово входив у свої права під радісний сміх та дзвін келихів. Під вигуки новорічних побажань.

- Дозволь запросити тебе потанцювати. — Саша, наповнивши келихи дівчат, стояв у Мії за спиною. Він взяв її за руку.

- Та ніхто ж не танцює, — зніяковівши, відповіла вона.

- То й що? — він знизав плечима та допоміг відставити стілець. — Мелодія дуже гарна. І завжди має бути хтось першим.

Дівчина пройшла з Сашком на майданчик для танців. Він поклав свою руку їй на талію, а іншою взяв її долоню та притиснув до себе. Серце в нього калатало. Дівчина відчувала це через тонку тканину блакитної сорочки, яка так спокусливо обтягувала фігуру хлопця.

- Так почало калатати моє серце, як тільки ти увійшла в цю залу, — прошепотів Сашко, бачачи, як дівчина завмерла, дивлячись на свою долоню, притиснуту до рельєфних чоловічих грудей.

Вона підняла свої сині очі на нього. Він теж їй сподобався одразу, як тільки підійшов до їхнього столика. Та Мія соромилась про це сказати.

- Ми танцювати будемо? — спитала вона, оглядаючись. — Бо на нас уже всі дивляться.

Сашко посміхнувся у відповідь та повів її в танці. На здивування дівчини, вони не стали топтатися на місці в такт мелодії, а закружляли в ніжному вальсі. Сашко вів впевнено та уміло. Мія повністю поклалася на вміння партнера по танцю. Гарна мелодія зачаровувала та додавала цьому моменту казковості.

- Неочікувано, — сказала вона, коли останні акорди стихли, та вони, тримаючись за руки, відійшли від майданчика.

- Мама заставляла декілька років ходити на бальні танці. Ось навички й знадобилися, — відповів він на її зацікавлений погляд.

– А ти з батьками живеш?

Він не поспішав вести її до столу. Вони так і залишилися стояти між майданчиком для танців та святковими столами з веселими компаніями.

- Ні. Мої батьки живуть в іншому місці. Далеко звідси. Я тут навчаюсь, — відповіла дівчина.

- Живеш у гуртожитку? — допитувався він.

- Ні. З подругами винаймаємо квартиру. А навіщо ти питаєш?

- Хочу якомога більше дізнатись про тебе, — чесно відповів хлопець.

- Навіщо? — кокетливо піджала губи Мія.

- Сподобалась дуже.

Дівчина промовчала. Та його відвертість їй дуже сподобалась. На майданчику вже танцювали декілька пар, надихнувшись їхнім прикладом.

А вони стояли біля ялинки та розмовляли. Кольорові вогники, віддзеркалюючись від скляних кульок золотистими іскрами, спалахували в очах молодих людей, які, не звертаючи уваги на оточення, розмовляли та посміхались одне одному. Музика та новорічний настрій додавали чарівності цій казковій ночі.