7

— У тебе до мене нікого не було? — тихо запитав Сашко.

Він лежав поруч, однією рукою ніжно притискаючи дівчину спиною до своїх широких грудей. Другою рукою хлопець спирався на подушку, підпираючи голову, і з легкою усмішкою спостерігав, як Мія червоніє та заплющує очі. Він грайливо поцілував її оголене плече. Вона закусила нижню губу від сорому, але слухняно похитала головою на знак заперечення.

— Тоді я зможу навчити тебе дечого дуже цікавого, — промуркотів він їй на вушко й обережно розвернув до себе.

Сашко лагідно, ледь торкаючись кінчиками пальців, провів по її щоці, спустився до шиї та ключиць і невагомо поцілував.

Мія відчувала і ніяковість, і водночас якусь неймовірну, невгамовну радість. Можливо, цим стосункам і не судилося тривати вічно, проте зараз її душа була сповнена абсолютного спокою та безмежної довіри до Сашка. Вони кохалися, поки нарешті не заснули в обіймах одне одного вже на самому світанку.

Мія прокинулася раніше за Сашка, коли зимове сонце вже піднялося високо над верхівками дерев. Юнак спав поруч, затишно уткнувшись обличчям у її плече, і чомусь безтурботно всміхався уві сні. Дівчина обережно вислизнула з його палких обіймів, шмигнула до ванної кімнати й швидко одяглася. Сашко навіть не поворухнувся.

Мія на мить завагалася, охоплена тривогою. Що він подумає про неї, коли розплющить очі? Як їй тепер поводитися з ним? До того ж подруги, напевно, не тямлять себе від люті через те, що вона зникла посеред ночі, нічого не пояснивши. Спершу варто знайти дівчат, поки Сашко спить, а вже потім поговорити з ним.

Дівчина тихенько прослизнула крізь двері й поспішила на пошуки Наталі та Олі, гарячково міркуючи, як виправдати свою тривалу відсутність. Вона спустилася до головної зали, де вони ще кілька годин тому зустрічали Новий рік. На диво, уся компанія досі продовжувала святкувати. Щоправда, склад цього галасливого товариства помітно змінився: за зсунутими столами сиділо кілька нових хлопців та дівчат.

Наталя, помітивши подругу, докірливо похитала головою й щось прошепотіла Олі на вухо. Оля у відповідь приязно помахала Мії рукою.

— Ну що, нарешті поїдемо? — запитала Оля, коли Мія підійшла ближче.

— Давно вже пора, — невдоволено буркнула замість неї Наталя.

Вона нетерпляче підвелася з-за столу й квапливо попрощалася з новими знайомими.

Як це зазвичай буває в таких гамірних компаніях, усі навперебій обіцяли одне одному обов'язково зустрітися на Старий Новий рік, потім на Восьме березня і взагалі на всі свята, які тільки заведено святкувати великим товариством. Звісно, більшість розуміла, що ці обіцянки навряд чи хтось виконуватиме.

Дівчата вже давно зібрали свої речі та завантажили їх у багажник. Мії до нестями хотілося повернутися в номер, де вона залишила Сашка, але було занадто соромно зізнатися подругам, чим саме вони займалися в новорічну ніч.

Усе навколо відбувалося якось занадто метушливо й швидко. Наталя сердилася через те, що вони зволікають, Ріта без упину дзвонила з тими ж докорами, а захмеліла компанія, перебиваючи одне одного, намагалася вмовити дівчат залишитися ще хоч на часинку. Оля вже прогрівала двигун. Під гучний гомін розважального залу подруги нарешті вийшли на вулицю й сіли в машину. На відміну від минулої поїздки, тепер Мія була мовчазною — вона повністю поринула у власні думки. Якийсь час вони їхали в суцільній тиші.

— Щось ви занадто довго прощалися, — першою порушила мовчанку Наталя, розвернувшись до заднього сидіння.

— Ви хоч номерами телефонів обмінялися? — запитала Оля й хитро підморгнула Мії у дзеркало заднього виду.

Ці слова прошили Мію наскрізь, наче розряд струму. Вони ж навіть не записали контакти одне одного! Вона з жахом подивилася на подруг. Вони із Сашком дійсно йшли до номера по телефон, а потім… Потім їм стало зовсім не до телефонів. Їй було неймовірно ніяково зізнатися дівчатам, що вона закохалася як нерозумне дівчисько, з першого погляду в його глибокі сірі очі. Що здуру піддалася всепоглинальній пристрасті й провела з ним першу ж ніч знайомства.

Мія безпорадно втупилася в бокове скло, навіть не помічаючи, як повз них миготять засніжені дерева. Відраховуючи метр за метром шлях, який невблаганно віддаляв її від новорічної казки, вона гарячково думала, як усе виправити. Вони від’їхали вже надто далеко від санаторію, щоб просити Олю розвернути автівку. Хотілося просто вискочити на ходу й бігти назад — в обійми того, хто за одну ніч став для неї найближчим і найдорожчим у світі. Вона все ще відчувала на губах солодкий присмак його палких поцілунків, і цей спогад ятрив душу ще дужче. Зізнатися дівчатам, що він так і не взяв її номер, а вона прагне повернутися, заважав сором. Але забути Сашка було б занадто боляче.

— Я забула записати Сашків номер телефону, — нарешті вичавила вона з себе, з благанням і надією дивлячись на дівчат.

Оля миттєво збавила швидкість і занепокоєно подивилася в дзеркало заднього виду на розгублену подругу.

— То що, повертаємося назад? — запитала вона.

Мія завагалася, не знаючи, що відповісти.

— А він твій номер узяв? — Наталя розвернулася до неї всім тілом.

— Теж ні, — з гіркотою в голосі зізналася дівчина.

— Якби хотів — записав би одразу, — серйозно й навіть дещо жорстко зауважила Наталя. — А так… ви просто гарно провели час. Там у залі ще купа дівчат залишилася, тож за нами сумувати точно ніхто не буде. Забудь і не рви собі серце. Ти занадто наївна та довірлива, Міє. Такі мажори приїздять у цей лісовий санаторій із великого міста суто заради розваг. От і сприймай це так: ми чудово погуляли, і годі.

Вона знову повернулася вперед, насуплено вдивляючись у лобове скло.

— Нас уже давно чекають. Ріта дзвонила кілька разів, і Ваня тепер на мене не на жарт ображений. Тож мені ще доведеться якось перед ним виправдовуватися.

Мія судомно зглитнула клубок, що підкотився до горла. Серце тривожно стислося від цих слів. Оля, бачачи в дзеркалі її відчай, не витримала й запропонувала компроміс:

— Дівчата, ми вже зовсім близько до Рітиної дачі. Давай ми Наталю зараз закинемо, а самі швиденько злітаємо назад у санаторій. Я впевнена, що вони ще там. Хлопці вночі добре випили, тож навряд чи так швидко поїдуть додому.

Мія вдячно й крізь сльози усміхнулася подрузі. У душі з новою силою затеплилася тендітна надія.