21

Його обійми були водночас сильними й неймовірно ніжними, і Мія почувалася в них напрочуд затишно. Здавалося, вони й не розлучалися зовсім, а просто відійшли одне від одного на якусь годинку й тепер зустрілися знову. Сашко лагідно гладив її по волоссю, потім обережно провів великим пальцем по щоці та лінії нижньої губи, жадібно вдивляючись у кожну рису її обличчя. Від цього палкого погляду та тепла його долонь дівчині ставало гаряче, а в животі знову з'явилося те саме знайоме відчуття невагомості.

Юнак нахилився й трепетно поцілував її, ледь торкаючись вустами. Здавалося, він пив її подих. Мія заплющила очі й, рвучко зітхнувши, сама потягнулася назустріч. Наступний поцілунок виявився палким і вимогливим, він обпікав своєю пристрастю, миттєво змітаючи будь-які залишки здорового глузду. Їй було трохи ніяково через власну беззахисність перед ним, але понад усе хотілося, щоб ці пестощі ніколи не припинялися. Вона дійсно втратила голову, проте так солодко їй не було ні з ким і ніколи. Можливо, завтра вона пошкодує про цю слабкість, та зараз прагнула лише одного — розчинитися в ньому без залишку. Відчувати кожну клітинку його тіла й знати, що він так само розчиняється в ній. Сашко цілував її губи, шию, плечі, ніби ніяк не міг насититися її ніжним ароматом, смакуючи його як єдине джерело життя. Його міцні долоні пестили дівчину, розпалюючи вогонь усередині ще дужче.

— Ти зводиш мене з розуму, — хрипко шепотів він, ковзаючи губами по тонкій шиї, спускаючись до ключиць та пристрасно притискаючи дівчину до себе.

Вона міцно обхопила його шию руками, лагідно відповідаючи на кожен дотик, і крізь тонку тканину вечірньої сукні чітко відчувала його палке збудження. Мія довірливо притулилася до нього ще ближче, від чого в голосі чоловіка забриніли низькі, владні нотки.

— Ще мить, і я просто не зможу зупинитися, — прошепотів він, стискаючи її в обіймах так, що, здавалося, ближче вже нікуди.

— Тоді не зупиняйся, — лише й змогла видихнути Мія прямо в його губи.

Пристрасть остаточно поглинула її. Сашко на секунду відірвався від дівчини, підскочив до вхідних дверей і для надійності заклинув стільцем ручку. Перевіривши замок, він миттєво повернувся до неї, підхопив на руки й, не перестаючи цілувати, обережно опустив на м'який диван. Одяг швидко полетів на підлогу, залишаючи закоханих наодинці з їхніми почуттями.

Вони кохалися так, ніби ніяк не могли насититися одне одним. Насолоджувалися кожною миттю близькості, повністю забувши про весь світ навколо. Солодкі хвилі неймовірної насолоди прошили все тіло дівчини, наче спалахи блискавки. Відчувши, що Мія досягла піку, Сашко віддався пристрасті сповна: його рухи стали рвучими, очі заплющилися, а з грудей вирвався низький гортанний подих.

Після бурхливого сплеску пристрасті було неймовірно приємно розслабитися в його обіймах і відчувати спиною гаряче й сильне тіло. Обпершись однією рукою на подушку й підперши голову, Сашко другою рукою лагідно притискав дівчину до себе. Він ніжно, лише кінчиками пальців, гладив її оксамитову шкіру, обводячи кожен звивистий контур стрункої статури.

— Ти згадувала мене? — тихо запитав він, зариваючись обличчям у її пахуче світле волосся.

— А ти? — замість відповіді запитала вона.

Мія розвернулася й лягла на спину, аби краще бачити його обличчя в напівтемряві кабінету.

— Кожного божого дня, — відверто зізнався Сашко.

Він лагідно провів пальцями по її щоці, спустився до шиї й заворожено вдивлявся в її обличчя, наче досі не вірив, що тримає на руках саме свою Снігуроньку.

Мія з ніжною усмішкою погладила його непокірний темний вихор. Ця зачіска так сильно нагадувала волосики її сина… Як тепер сказати йому про те, що вона завагітніла від нього тієї самої першої новорічної нічки, і тепер у нього підростає син? А що, як ця новина розсердить його або відштовхне? Їй панічно не хотілося руйнувати цю крихку мить щастя, прагнулося затримати її якнайдовше.

Сашко обережно розвернув її обличчям до себе й лагідно закинув її ногу собі на стегно.

— Сподіваюся, ти досі не заміжня? — цілуючи її по лінії підборіддя, пристрасним голосом запитав він.

— А це тебе зупинило б? — кокетливо промурмотіла Мія.

Вона міцно обхопила його широкі плечі й ніжно погладила міцну спину. М’язи під її долонями миттєво стали кам’яними від напруження.

— Зупинити мене спроможна тільки ти, — гаряче прошепотів чоловік.

Він провів язиком по її шиї, ще щільніше притискаючи дівчину до себе за стегна. П’янке тепло від його близькості миттєво розлилося по всьому тілу, даруючи неймовірну радість.Їй ніколи в житті не було так добре, як із ним.

І це дійсно була щира правда — за всі ці три роки вона не відчувала нічого подібного. Останні пів року Мія взагалі жила без інтимних стосунків. З Артемом вона так і не наважилася переступити межу дружби. А з колишнім залицяльником Андрієм усе наче й складалося непогано, проте вона ніяк не могла завагітніти від нього. А це було його головною умовою — чоловік марив спадкоємцем. Андрія якраз мали направити у тривале закордонне відрядження по роботі, але обов'язковою вимогою компанії була наявність офіційної родини з дитиною. Маленький Сашко у Мії вже був, та Андрій наполягав на спільній рідній крові. Вони навіть здали всі необхідні аналізи на сумісність, але лікарі не виявили жодних фізіологічних патологій. Тоді фахівець і Наталя разом пояснили Мії, що проблема криється в її голові — це був глибокий психологічний бар’єр. Організм просто відмовлявся вагітніти від будь-якого іншого чоловіка, окрім її першого і єдиного коханця, від якого вона й народила первістка. Усе це, звісно, могло з часом налагодитися, але потрібні були колосальне терпіння й час. Андрій чекати не захотів, і на цьому їхні шляхи розійшлися.

І ось зараз, насолоджуючись міцним чоловічим тілом, Мія остаточно викинула з голови всі минулі жалі й турботи. Вона не думала ні про що на світі, окрім всепоглинальної пристрасті, яка знову вела їх в океан насолоди.