Афоризми (3)
Заради чого варто жити, заради того варто й
померти…
Немає однієї думки світового значення, всі
думки є такими, над кожною
думкою можна думати все своє життя…
Єдина річ, до якої не можна
звикнути, це самотність, вона щоразу
нова.
Почуття ненависті стабільніше,
стійкіше й щиріше за почуття любові…
Зміна характеру споконвічно закладена в
людині, людина може бути тим і тим,
але вона не може бути тим, ким не може.
Звільнити людей від оман і
забобонів можна лише створюючи
нові омани і забобони.
Усі життєві ситуації під назвою
«неможливо пережити» чомусь
вельми швидко переживаються...
Причина незадоволення великих
людей здебільшого в дисонансі їхнього
внутрішнього світу з устроєм
суспільства…
Коли починаєш ставити питання, а
хто ж насправді винен у
всіх бідах, наближаєшся на крок ближче
до істини…
Страждання — ціна любові? — Маячня!
Страждання — ціна нікчемності! За своє
власне нікчемство ми платимо
своїм же стражданням…
Люди приходять і йдуть, єдине,
що залишається від цих людей, це те, що
вони залишили в нас самих…
Я згоден — кожен повинен мати свою
думку, але кожен так само повинен знати,
що бувають споконвічно ідіотські
думки!
Будь-яка різниця в думках — це різниця
в обставинах, у яких опинилися
різні люди.
Яким би не був розумним чоловік, у чомусь він
завжди залишається невиправним дурнем…
Сьогодні дорослими вважаються ті, хто
попрощався зі своїми мріями…
Те, що не досягнуто, не створено особисто
нами — не повинно становити для нас
абсолютно ніякої цінності.
Надія — поняття зайве. Надія
здебільшого буває здійсненна і
нездійсненна, перша називається
метою, а друга мрією…
Не можна робити логічні висновки,
укладаючи від можливості до
необхідності.
Чим є філософський нігілізм, як
не основою розвитку філософської думки?
Цінність мораль набуває лише у
свідомості людини. У природі немає
жодної моралі, немає жодної цінності.
Образливість — це жалість до себе.
Головна проблема людини в тому, що
становить її сутність. Проблема
людини в «людському»…
Розсудливість часто меркне перед
бурхливими емоціями.
Вельми нерозсудливо бути абсолютно
впевненим у своїй правоті.
Де ще поєднується рівною мірою
безсилля і сила людини, як не в її
відчаї?
Моменти людських зустрічей і прощань
— свого роду обряди з етичної
необхідності з неабиякою часткою
удавання…
Кожен із нас буде обманутий, і першим,
хто це зробить, будемо ми самі.
Життя — величезна кількість
можливостей, які вбого
обмежені чимось одним.
Докори сумління — це найчастіше
страх, що про провину дізнаються інші
люди, або вже жаль через те, що
дізналися.
Завжди помиляється той, хто ніколи не
припускає думки, що може помилятися.
Мораль змінюється з часом. Яку
цінність можуть мати речі, що весь час
змінюються?
Не так багато людей можуть гордо заявити,
що вони вільні від обов'язку любити
того, кого насправді не люблять…
Ми часто болісно переживаємо
відсутність відповідей на свої питання, тоді
як ми маємо право їх не ставити.
Щоб стати справжнім нігілістом, треба
було бути великим цінителем усього
ідеального і морального.
Ніколи не клянайтеся життям — це
надто незначний предмет для
клятви.
Усі, хто хотів стати Богом, у найкращому
разі ставали дияволом…
Кому не відома «надія», тому не
відоме «розчарування».
Зміст
Вступ.…………………………………………………….
..