Глава 19

Дзвін будильника розбудив Костянтина. Він заснув просто сидячи на стільці над своїм комп'ютером. «Треба буде якось відпочити від роботи», зробив висновок Костя, але одразу відкинув цю думку, зрозумівши, що це неможливо. Костянтин умився. Підійшов до дзеркала. «Навіть не треба одягатися» оптимістично подумав він, побачивши своє відображення в дзеркалі. Костя був одягнений у дорогий класичний костюм, ще з учорашнього вечора. «Мабуть, тільки краватку поміняю» вирішив він, а потім пройшов на кухню своєї двокімнатної квартири, відкрив віконну фіранку. Погляду відкрився вид з вікна п'ятого поверху. Костя, а відтепер він Магістр ТПЗС Костянтин Августинович міг купити собі квартиру на будь-якому поверсі, але він хотів завжди жити на висоті. Костянтин сів пити каву, весь час поглядаючи на годинник.

Минуло більше півроку з першої зустрічі членів ТПЗС, після якої події закрутилися в надшвидкісному режимі. Спочатку Костянтин узяв кредит. Він усе життя уникав цього тягаря, але цього разу ризик, як він відчував, того вартий. Видав свої перші дві книги. Спочатку, щоправда, багато грошей це не принесло, хоча ніхто й не розраховував на це.

Найбільше проблем було з офіційною реєстрацією товариства. Але після того як Костянтин, оббиваючи пороги державних установ з реєстру, домігся реєстрації Товариства Представників Здорового Скептицизму, одразу все пішло швидше. Звідкись узялися інвестори, що бажали профінансувати товариство. Фінансову підтримку надав також Микита Пиріжков. На нього ж Костянтин поклав обов'язки з поліграфії. Була знайдена якісна друкарня, яка могла друкувати щомісячне журнальне видання товариства, встановлені бланки внутрішніх звітів, ліцензії, акти, книги та наукові праці членів ТПЗС.

Генрі Фром мав деякі зв'язки в університеті, які знали, де можна знайти компетентних людей у тих чи інших галузях науки. Як виявилося, знайти таких людей було не дуже складно. Деякі з них уже викладали в престижних університетах і коледжах, деякі були обдарованими одинаками.

Перша їхня зустріч відбулася в невеликому офісі, який зняв Костя. На цю зустріч зібралися люди зі знанням різних наукових галузей. Згодом ці перші очолили відділи, що відповідали їхній спеціалізації. Разом із Костею, Генрі та Микитою їх було чотирнадцять осіб.

Перша зустріч, як і перше враження, завжди залишається в пам'яті. Гадаю, варто дати короткий опис усіх присутніх в історичний момент фактичного заснування товариства.

Андрій Авдошин – знавець історичних наук, високий, чорнявий, палкий шукач нових історичних фактів. Молодий, але вже встиг захистити кандидатську роботу. Катерина Рублева – дуже молода талановита спеціалістка медичних наук, невисокого зросту, брюнетка, стрижка під каре, тендітна зовні, але безстрашна всередині. Микола Фадюшин – географ, коротко стрижений, щільненький, невисокого зросту, вічно оптимістично налаштований. Сергій Крайнов – доктор геолого-мінералогічних наук, спортивної статури, спокійний, але з мізантропічними нахилами. Віддає перевагу природі перед технічним прогресом. Ніна Шпагіна – світоч біологічних наук, світловолоса, трохи вища за Катерину, вона носила окуляри, які надавали їй серйозності та суворості. Так само як і Сергій віддавала більше переваги природі. Роман Мавродій – психолог, проникливий чоловік, з добрими очима, повен різних історій і притч. Невимушена розмова з ним розкривала йому всі карти співрозмовника. Антон Павліш – кандидат інженерно-технічних наук, суворий костюм, бігаючий погляд. Людина, вічний поспіх якої не заважав робити йому роботу якісно й оригінально. Максим Ньютон – студент, геній-самоук фізичних наук, дуже молодий фізик-самородок, його захоплення, за іронією долі, збіглося з його відомим прізвищем. Він знав фізику не гірше за самого Ісаака Ньютона. Євген Гатін – ще один геній, доктор математичних наук, точний, суворо все за формулами. В одязі нічого зайвого, разом із Ньютоном вирізнялися своїми дивацтвами. Віталій Чадаєв – доктор хімічних наук, худий, високий, дотепний, педантичний, що знав безліч анекдотів і нестандартних варіантів розв'язання різних задач. Олександр Рогатюк – спеціаліст з комп'ютерних наук, носить окуляри, високий, спортивної статури. Чудово розбирався в мові програмування та моделювання 3D-графіки. До цього всього він був другом Микити Пиріжкова, і саме на його прохання став одним із членів товариства.

Як уже було сказано, всі ці спеціалісти стали главами відділів своєї науки. Главою відділу філософських наук став сам Магістр Костянтин Гусєв Августинович.

У невеликому офісі помістилися всі вищезгадані талановиті люди. Коли Костянтин увійшов, він одразу почув багато наукових термінів, якими сипали ці люди, просто розмовляючи між собою. Ньютон говорив із Гатіним про Кеплерівські закони руху планет, потім розмова перейшла до задачі про три тіла. Мавродій спілкувався з Рублевою, вживаючи словосполучення «агресивно-пасивна реверсія». Загалом, звідусіль чулися такі терміни як експеримент, верифікація, фальсифікація, дисонанс, анігіляція, антиципація, індукувати, агностицизм, легітимність, апріорно, апорія, силогізм, ірраціонально, метафізика, сублімація, контрадикторність та багато інших наукових понять.

Костянтин, заслухавшись, не хотів переривати цю музику людського розуму, але потім він попросив трохи уваги. Привітав усіх присутніх. Без довгої вступної промови він узяв статут «Товариства Представників Здорового Скептицизму» й почав його читати. Цей статут кілька разів редагувався та доповнювався, але суть залишилася колишньою. Після того як він дочитав його до кінця, всі присутні скріпили статут підписами й визнали Костянтина як засновника – Магістром ТПЗС.

Зараз товариство виросло до непередбачуваних обсягів. У кожного з глав відділів не менше п'яти помічників, що спеціалізуються на окремому предметі наукової галузі відділу. Не кажучи, що додалося ще кілька самих відділів. Крім того, незабаром їм знадобився адміністративний апарат, що включав у себе юриста, економіста та кількох бухгалтерів. Фактичний прибуток набагато перевищив очікуваний дохід.

Тепер майже жодне наукове відкриття не могло вважатися науковим без відповідного документа ТПЗС «Акт відповідності теорії (відкриття) офіційній науці». Отримати державне фінансування будь-якого експерименту стало неможливим без цього Акта.

З ТПЗС співпрацювали всі університети, наукові працівники, держава, інші наукові товариства, у багатьох з яких Костянтин був їхнім почесним членом. Книги Костянтина стали дуже популярними. Університетські філософи, незважаючи на те, що в другій книзі Костянтина написано багато проти їхнього ж університетського методу навчання, рекомендували її своїм учням як посібник для самовивчення. Іноді його просили провести ту чи іншу лекцію в Університеті. Коротше кажучи, він став вельми відомою та впливовою на науковий світ людиною.

Але все це було ніби доповненням до головного завдання ТПЗС – просвітлення народу. Подібно до популяризаторів науки вони взяли за девіз слоган: «Науку в маси». З цією метою було надруковано безліч книг, статей кожним із глав відділів. У цих книгах усі складні теорії члени ТПЗС намагалися передати зрозуміло для звичайного пересічного громадянина.

Вони так само скептично ставилися до містицизму й відділяли псевдонаукові теорії від реальних. Щомісяця виходив їхній журнал із новинами в різних галузях науки, підсумками розслідувань товариства та контрдоказами деяких псевдонаукових теорій. Наприклад, у першому ж номері цього журналу була доведена неправомірність і хибність таких гіпотез як торсіонні поля, «антигравітація», «хвильовий геном» і біоенергоінформатика. Глава історичних наук Андрій розбив кілька псевдоісторичних теорій, а Катерина розкритикувала методи нетрадиційної медицини.

Незважаючи на свої висоти, товариство було близьке до народу. ТПЗС отримувало масу дзвінків із проханнями розслідувати те чи інше містичне явище, яке лякало людей. У міру сил ТПЗС намагалося провести розслідування. Найчастіше глави відділів, вони ж кістяк усього товариства, яких усередині товариства називали ще й ілюмінатами, знаходили раціональне наукове пояснення того чи іншого явища.

Багато батьків хотіли репетиторів для своїх дітей саме когось із числа представників ТПЗС. Оскільки всі були дуже зайняті, на черговому зібранні товариства було запропоновано відкрити приватну школу, яка працювала б по вихідних. Для багатьох членів ТПЗС викладацька робота справді була відпочинком порівняно з розслідуваннями, тижневими, місячними звітами та вічною непомірною розумовою працею.

Саме зараз наш Магістр Костянтин збирався на свою лекцію з логіки. Учора він допізна розбирав підготовлений новий номер щомісячного журналу, так і заснувши над ним. Магістр допив каву, одягнув своє довге пальто й вийшов, зачиняючи за собою двері на ключ.