25

Сашко роздратовано вимкнув телефон і засунув його в кишеню штанів. Ілона телефонувала вже кілька разів поспіль — мабуть, інтуїтивно відчувала холод у його голосі. І хоч як Сашко запевняв, що вони про все спокійно заговорять після її повернення, вона вимагала пояснень просто зараз. Йому було щиро шкода дівчину, адже вона непогана людина, проте саме цієї миті юнак не мав жодного бажання з нею розмовляти. Усі його думки належали виключно Мії. У Сашка зараз наче крила виросли за спиною, від щастя хотілося обійняти весь світ.

Тітка Олена наздогнала племінника вже біля самих дверей, що вели на вулицю. Він якраз про щось коротко розмовляв із Наталею. Невдовзі дівчина поспіхом пішла, а Сашко так і залишився стояти посеред холу. Жінка підійшла ближче. Чоловік задумливо подивився на неї.

— Наздогнав? Поговорили? — засипала вона його запитаннями.

Той розпачливо похитав головою на знак заперечення.

— Наталя каже, що краще зачекати, — із сумом у голосі відповів він. — У Мії є якийсь секрет, про який вона зараз просто не в змозі мені розповісти. Нам справді краще зустрітися й поговорити у спокійній атмосфері.

— Суцільна таємниця, а не дівчина, — серйозно промовила Олена, прискіпливо дивлячись крізь скляні двері на автівку, що якраз від’їжджала від ґанку. — А ця її подруга Наталя взагалі якась зла на весь білий світ.

— Чому зла? — неуважно запитав Сашко, теж проводжаючи поглядом машину, яка стрімко віддалялася.

Він і сам до кінця не розумів себе. Чому він не затримав Мію? Чому так слухняно послухав її подругу й відклав розмову на завтра? Можливо, Наталя дійсно мала рацію, і зараз Мії було геть не до серйозних з’ясувань стосунків, а він своєю наполегливістю лише все зіпсував би й відштовхнув її?

Телефон знову завібрував у долоні. Сашко витяг його з кишені — на екрані світилося два пропущені виклики від Ілони. Тітка Олена багатозначно скосила погляд на мобільний.

— Щоб розпочати нові стосунки, спочатку розберися зі старими, — невдоволено зауважила вона. — А ще краще — тричі подумай. Може, ця твоя Снігуронька взагалі не варта стількох зусиль?

— Вона мене ревнувала, — зі щасливою посмішкою відповів Сашко. — А це означає...

Він переможно й гордо подивився на тітку.

— Це означає лише те, що вона може виявитися закінченою егоїсткою! — сердито обрубала Олена. — Я так розумію, Новий рік ми вже зустріли, тож нам краще негайно збиратися й їхати додому, поки ти тут ще й третю пасію собі випадково не знайшов.

Усе ще бурчачи під ніс, вона попрямувала до номера збирати речі. Сашко слухняно пішов слідом, навіть не думаючи сперечатися — усі його думки вже летіли в завтрашній день.